1. Розкажи нам про найбільші невдачі, пов’язані із роботою з друзями.
В загальному у мене з друзями у бізнесі все чудово, але таки є декілька порад:
1. Коли ведете спільний бізнес – не спіть з друзями:) Попри приємні відчуття, є великий мінус стосунків у бізнесі – емоції починають переважати здоровий глузд. Наприклад, під час обговорення проблем, які неминучі, ви часто переходите на особистості.
Приклад. Перший бізнес-проект я започаткувала із другом з тренажерного залу. Сім років ми працювали разом та, здебільшого, підтримували один одного. Але стосунки, що виросли разом з бізнесом, почали відверто заважати – сперечання перетворювалися на сварки. До речі, коли ти проводила для нас навчання, то сама казала, що відчуваєш себе не коучем, а сімейним психологом (Це правда)
2. Також не варто відкривати бізнес з другом тільки через гарну ідею. Навіть добрий друг може бути безвідповідальним та непередбачуваним партнером. Якщо виявиться, що він чи вона не готові чи не підготовлені до управління та розбудови бізнесу, то ніяка найкрутіша ідея не врятує.
Уяви ситуацію: у твого роверу (велосипед по-львівські) одне колесо заблоковано. Ти або не можеш взагалі зрушити з місця, або будеш їхати на одному і швидко спалиш гуму на обох вщент! Те саме буде з твоєю мотивацією.
Найбільша невдача з мого досвіду, на мій погляд, була пов’язана з майстернею меблів Людвік. Ми вже мали один бізнес з вантажних перевезень. Хоча над його розвитком потрібно було працювати й працювати, ми ризикнули запустити майстерню виготовлення меблів під замовлення.
Ідея виглядала привабливо. Під час переїздів часто доводилося збирати та розбирати меблі. Разом з цим, серед наших клієнтів був також запит на вбудовані меблі. Володя мав відповідну освіту і навички конструювання. Планувалося відкрити майстерню і одразу набрати обороти відповідно до нашої клієнтської бази.
Перші негативні наслідки проявилися майже одразу. Вони були пов’язані з нестачею часу та відсутністю навичок управління меблевими майстрами.
Професії меблевого майстра та вантажника вимагають різного професійного досвіду та рівня підготовки. Відповідно й підхід до рекрутингу та управління мав бути зовсім інший.
Добрі майстри або вимагають великий відсоток від замовлення або певний рівень завантаження роботою. Володимир пробував вчити вантажників, та на це було потрібно багато часу. В результаті, замість керівництва і розвитку бізнесу, директору доводилося самому виконувати всю роботу. Зараз майстерня, тим не менш, працює та це зовсім не той рівень який був запланований на початку.
2. Які речі у бізнесі ти ніколи не будеш робити з друзями і чому?
1. Не буду відмовлятися підписати угоду про обов’язки.
Коли ми розпочинаємо бізнес, особливо перший у житті, то гормони щастя у крові зашкалюють, мозок працює в замріяному режимі. В такі моменти забувається практична сторона – формування та юридичне візування фундаментальних пунктів угоди. Мається на увазі – хто що зобов’язаний робити та які умови виходу з бізнесу.
Наприклад, з першим партнером по бізнесу ми одружилися, та прийшли часи, коли слід було один одного відпустити. Добре, що в нас чудові стосунки, тому ми мирно вирішили всі фінансові питання, та я прекрасно розумію, що могло бути інакше. Це було б зле як для бізнесу, так і для всіх людей, які на нас працюють.
2. Не буду відкривати бізнес тільки через можливість інвестицій. Простіше позичити кошти, ніж ділитися часткою. В долю беру лише тих людей, чиї скіли (навички) знадобляться для розвитку. Наприклад, друг вміє створювати гарний дизайн, а я маркетинг, або в друга база та авто, які будуть доречні для організації замовлень.
3. Не буду брати всю відповідальність на себе або записувати майно та фірму на когось одного. Все має бути порівну та чесно, щоб у людини були гарантії та бажання розвивати справу. Так, я песиміст і в мене має бути план Б. Ціную що є, але завжди маю на увазі найгірший розвиток подій. На цей час план Б не знадобився, та погодьтеся – спокійніше, коли погоджені сторонами сценарії готові заздалегідь.
3. Чи були аналогічні проблеми с твоїми друзями в Арт_Бро та богатирі. Чесно:), ми їм про це не скажемо!
Вони це і так прочитають:) Звичайно були моменти. Один мій знайомий каже – «Не можна казати слово недоліки, завжди кажи – особливості». Особливості в «Українському Богатирі» стосувались того, що я з Володею кардинально не сходилась у певних поглядах на керівництво.
1. Вважаю, що якщо керівник дає слово, то має його тримати, навіть якщо це йому не вигідно. Те саме вимагаю від інших. Володя більш гнучкий, що для мене було неприйнятно.
2. Правил компанії мають дотримуватися всі партнерами без винятку та не мають змінюватися без погодження один з одним. Наприклад – якщо керівник вимагає дисципліни, то він має подавати особистий приклад щодня. Або якщо в правилах прописане звільнення за певні обставини, то це має реалізовуватися безапеляційно. У Богатирі з цього приводу у нас розходились не погляди, а дії.
3. Керівник – це людина, що несе відповідальність не тільки за свої слова і вчинки, а і за підлеглого. Якщо партнер по бізнесу не готовий до такої відповідальності – шляхи розходяться.
Мені часто говорять, що я дію не «по-жіночому», що маю «завеликі яйця». Та скажу як є: насправді якщо хочеш мати успішний бізнес – слід забути балачки про стать. Дома ти можеш бути чоловіком, що вдягається у плаття або жінкою деспотом, але на роботі ти унісекс!
Стосовно Арт_Бро, то Наталка спочатку ображалась на деякі мої вчинки. Якщо я чогось бажала або вважала певні рішення ефективними для бізнесу, то не зважала на думку та почуття інших колег.
Наприклад, ми домовились про проведення тренінгу разом, та я взяла на себе всі питання, які мали висвітлюватися тімкою (командою).
До речі, ця автократична модель поведінки була запозичена мною з Богатиря, де склався спосіб управління, доречний у бізнесі вантажних перевезень. В рекламній кампанії про автократію слід забути раз і назавжди, адже тут працюють креативні люди – художники та копірайтери. Арт_Бро мене дуже сильно змінило.
Питання які наразі в Арт_Бро у підвішеному стані – автоматизація. Кількість клієнтів виросла настільки, що нам давно потрібна ІП телефонія та СРМ система. Відверто кажучи, Наталі некомфортно з технологіями, які надають людям універсальний, хоча і якісний сервіс.
Вона справжня художниця, замітки робить на папірцях. Тому я намагаюсь поступово, безболісно реалізувати автоматизацію та пропрацювати глибше воронки.
Ще згадала про демпінговий момент із ціноутворенням. На початку ми мали дуже низький прайс, до того ж наш аудит конкурентів був вкрай примітивним. Так ми повільно рухалися три роки та завдяки роботі нашого супер менеджера Олени почали зростати в ціні. Вона провела глибокий аудит ринкових цін, допомогла нарешті зрозуміти ситуацію та сформувати ринковий прайс. Всі щасливі!